Пропонуємо Вам розуми святих отців про піст та його значення для християнина.
«Значення посту полягає не у стриманості від їжі, а в усуненні гріхів. І хто обмежує піст тільки стриманістю в їжі, той властиво безчестить його. Ти постиш? Докажи мені це своїми ділами! Якими, скажеш, ділами? Коли побачиш бідного, дай милостиню. Коли маєш ворога, примирися! Коли побачиш свого друга щасливим, не завидуй! Коли побачиш гарну жінку, пройди мимо. Хай постяться не тільки уста, але слух, зір, ноги, руки та всі члени нашого тіла… Що за користь, коли ми стримуємося від птиць і риби, а гриземо і з’їдаємо братів».
«Батько посту – це закон Божий. Мати його – стриманість, терпіння, чеснота. Дочки його – подвиг, чистота, невинність. Сини його рідні – Мойсей, Ілля, Даниїл, Іван Хреститель і весь хор Святих, особливо пустельників і подвижників. Найближчі родичі його – віра, надія, любов. Друзі його – мир, покора, згода. Слуги його – славослів’я, безнастанний псалмоспів, чиста молитва».
«У пості перебуває страх Божий, а плоди його – святість, непорочність, довір’я до Бога, Небесне Царство, життя вічне».
«Можна багато постити і не дістати за це нагороди. Чому? Бо стримуючись від їжі, не здержувалися від гріхів. Не їли м’яса, а з’їдали доми бідних. Не впивалися вином, а п’яніли злою похіттю. Проводячи весь день без їжі, перебували на сороміцьких видовищах… Яка користь з посту, коли ти позбавляєш тіло дозволеної законом їжі, а душі даєш протизаконну поживу».
«Якщо теперішній піст проведемо з такою ревністю, що цього тижня зовсім перестанемо клястися, наступного подолаємо гнів, а ще через тиждень викорінимо обмови, а в подальші тижні поправимося ще в іншому, то йдучи тієї дорогою вище й вище, мало-помалу осягнемо сам вершок чесноти».
«“Хліба не їсти, а в гніві перебувати?” Яка користь знемагати від посту і злословити ближнього? Яка користь утримуватися від їжі і красти чуже? Яка потреба виснажувати своє тіло і не нагодувати голодного?».
«… Як нестримність у їжі буває причиною і джерелом численних бід для роду людського, так і піст зневажання плотських насолод завжди були причиною невимовних благ. Бог, створивши спочатку людину і знаючи, що ці ліки дуже потрібні їй для духовного спасіння, відразу ж і на самому початку дав першоствореному таку заповідь: “Від усякого дерева в саду ти будеш їсти, а від дерева пізнання добра і зла не їж від нього” (Бут. 2: 16 – 17). Слова: це їж, а цього не їж, були вже прообразом посту. Але людина замість того, щоб виконати заповідь, порушила її, – і за те була засуджена на смерть. Піст заспокоює тіло і стримує бурхливі пристрасті; навпаки, – душу просвітлює, окрилює, надає їй здатність підніматися вгору і думати про те високе, що вище насолод і радощів повсякденного буття. Як легкі судна скоріше перепливають моря, а обтяжені чималим вантажем тонуть, так і піст робить розум наш легшим, сприяє йому швидше перепливти море цього хвилинного життя, прагнути до неба і явищ небесних, не упадати за сущим, але вважати його не тривкішим тіні і сонних видінь».
«Після Чотиридесятниці звичайно всі запитують проте, скільки хто тижнів постив. Від одних можна почути, що вони постили два, від інших – три, а ще від інших – всі тижні. Та яка користь з посту, якщо ми провели його без добрих діл? Коли хтось скаже: “Я постив цілу Чотиридесятницю”, то ти скажи: “Я мав ворога і примирився, мав звичку злословити й залишив її, мав привичку божитися і позбувся тієї дурної привички”». «Піст – ліки, але ліки, хоча б були тисяча разів корисними, можуть бути шкідливими для того, хто не вміє ними користуватися».
«Піст – захист і непереможна зброя тіла».
«Піст – знищення смерті і звільнення від гніву». «Піст і тіло зберігає здоровим: не обтяжує їжею, воно не приймає болячок, але стає легким, укріплюється для прийняття дарів».
«Піст, возносить тих, хто любить його на небеса, поставляє їх перед Христом і вводить у спілкування із святими».
«Прекрасний труд посту, тому, що він полегшує душу від тягаря гріхів і легким робить ярмо заповідей Христових».
«Чого тільки не зціляє піст? Якої душевної хвороби не знищує! Виганяє об’їдання і надмірність та обновляє серце. Знищує розкіш, приборкує гнів, втішає жорстоку ненависть».
«Хто любить здоров’я, нехай усердно віддається посту, який не потребує плати за зцілення, але сам добавляє нагороду. Дає в нагороду блудникам – цнотливість, п’яницям – тверезість, скупим – щедрість, сріблолюбцям – любов, братоненависникам – братерську любов і гостинність. І що важливо, животворить і наближає до Бога».
«Піст звільняє від рабства і дає свободу, повертає з полону на батьківщину».
«Із постом, завжди повинна бути з’єднана молитва» (Мф. 17: 21; Діян. 14: 23, 1 Кор. 7: 5).
«Піст – мир у оселях, піст – піклується і охороняє дівство, піст – шлях до покаяння і причина сліз. Піст не любить світу і нічого того, що в світі» (1 Ін. 2: 15).
«Посту… радіють святі пророки, його прославляють апостоли і мученики тому, що всі вони невтомно із ревністю подвизалися в пості».
